горе горькое

colloq. enorme pena

colloq. dolore acerbo

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *

1. с

ҡайғы, хәсрәт, зар

2. с

несчастье

бәхетһеҙлек, бәлә-ҡаза

с

1. ғам, ғусса, андӯҳ, кулфат; неутёшное горе андӯҳи бепоён

2. мусибат, бадбахтӣ, бало, дарду алам; его постигло большое горе ба сараш мусибати калон омад

3. в знач. сказ. разг. вой бар ҳоли…; горе тому, кто… вой ба ҳоли он касе, ки… <> гор е горькое мусибати ҳалокатасар; горе луковое шутл. ноӯҳдабаро, ношуд; подавленный горем мусибатзада, кулфатзада; убитый горем ғамзада, аламзада; и горя мало кому ҳеҷ ғам (парво) надорад, бепарвофалак; с горем пополам ба зӯр, ҳарому ҳариш; [и] смех и горе ҳам хандаи кас меояд, ҳам гиряаш; горе горевать прост. бисёр ғам хӯрдан; горе мыкать прост. азоб кашидан; завить горе верёвочкой прост. ғаму ғуссаро аз дил дур кардан; помочь горю аз душвори халос кардан; дар рӯзи дармондаги дасти ёрӣ дароз кардан; хлебнуть (хватить) горя прост. азият кашидан, азоби бисёре кашидан

нареч. уст. книжн. (вверх, ввысь) ба боло, ба баландӣ, ба фароз; возвести горе ба боло назар афкандан - ирон. кисми аввали калимахои мураккаб ба маънои «бад», «бекора»: горе- охотник шикорчии ношуд

1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;

2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;

3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;

4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;

5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;

6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.

* * *

- самый горький

* * *

прям., перен. горкі

(горек, горька, горько)

1. талх, тунд; горький вкус ма-заи талх (тунд); горький запах бӯи тунду тез; горькое лекарство доруи талх; горький миндаль бот. бодоми талх

2. перен. аламнок, ғамангез; шум, талх; горькая участь толеи шум; горькая правда (истина) ҳақиқати талх; горькие слёзы ашки сӯзон; горький смех заҳрханда

3. разг. бадбахт, берӯзӣ; горький сирота ятими берӯзй <> горькая пилюля талхӣ; проглотить горькую пилюлю талхӣ чашидан; горький пьяница майзада; горе -ое мусибати ҳалокатасар; по [своемӯ] горьк -ому опыту, горьким опытом, на горьком бпыте аз рӯи таҷриба[и худ]; испйть (выпить) горькую чашу до дна талхии зиндагиро чашидан; пить \горькийую бадмастӣ кардан; хуже \горькийой редьки дилбазан, шилқин